Blog

Чому найкраща реклама дитячих садків ніколи не потребувала облич дітей

З вересня 2027 року в Польщі діятимуть обмеження на публікацію зображень вихованців ясел. Шість ідей, як розповісти про догляд і здобути довіру батьків.
Чому найкраща реклама дитячих садків ніколи не потребувала облич дітей
10 min read

19 серпня 2026 року президент Польщі підписав зміни до закону про догляд за дітьми віком до трьох років. Якщо ви ведете сторінку польських ясел, запам’ятайте одну дату. З 1 вересня 2027 року ясла, дитячі клуби й особи, які здійснюють денний догляд, не зможуть публічно поширювати зображення дітей, якими опікуються. Навіть коли батьки згодні.

Тут не вийде відмахнутися словами «якщо що, видалимо ролик». Якщо після офіційної вимоги заклад не усуне порушення, його можуть виключити з реєстру. А без реєстрації продовжувати таку діяльність він уже не зможе.

У галузі одразу запитали: «І як нам тепер рекламуватися?»

Моя відповідь може не сподобатися. Якщо без дитячих фото ви не можете пояснити, чому батькам варто обрати саме ваші ясла, досі ви просто йшли найлегшим шляхом. Рекламу вам робили чужі діти.

Яслам є що показати, навіть коли в кадрі немає жодного з вихованців. Закон забрав у галузі найпростіший спосіб наповнити стрічку й мимохіть дав урок винахідливості. Кілька десятиліть тому в Польщі схоже завдання розв’язували виробники алкоголю. Так у рекламі з’явився вітрильник Bols. До нього ще повернемося.

Що саме каже польський закон?

На першому етапі заборона стосується трьох груп.

  • Тих, хто утримує ясла й дитячі клуби.
  • Тих, хто наймає працівників для денного догляду за дітьми.
  • Тих, хто надає таку послугу самостійно.

З 1 вересня по 31 грудня 2027 року діятиме перехідна стаття 74e. З 1 січня 2028 року правила для ясел, дитячих клубів і пунктів денного догляду визначатимуть частини 3 і 4 статті 3a. Публічним поширенням може бути фото на сайті, у соцмережах, у рекламній листівці чи на білборді з написом «наші малюки». Згода батьків не дає закладу права на таку публікацію. Офіційний текст польського закону.

Закон передбачає два винятки.

Перший стосується випадку, коли дитина є лише деталлю цілого, наприклад панорами, зібрання людей чи публічного заходу. Саме по собі групове фото дітей ще не стає таким винятком.

Другий виняток добре знайомий тим, хто надсилає батькам фото протягом дня. Доступ можна надавати виключно батькам дітей, за якими доглядає саме цей заклад або саме цей працівник. У закритій групі чи застосунку важливо перевіряти, хто туди може зайти. Колишні клієнти й ті, хто тільки придивляється до ясел, до цього кола не належать.

Під час обговорення польського закону батьки розповідали, що їм пропонували знижки під час зарахування в обмін на згоду публікувати фото. Іншим натякали, що без згоди дитину попроситимуть відійти, коли всі стануть фотографуватися. Наче небажання зніматися в рекламі ясел свідчить про якусь прогалину у вихованні.

Схоже питання порушувала й Франція. Закон 2024 року зобов’язує обох батьків захищати право дитини на власне зображення та враховувати її думку відповідно до віку й зрілості. Навіть якщо фото виклали з добрих намірів, воно може потрапити до людей, яким родина ніколи його не надіслала б. Французький закон від 19 лютого 2024 року.

Родини приводять до вас дітей зовсім не для того, щоб поповнювати безкоштовний фотобанк. До того ж з погляду маркетингу знімок усміхненого малюка мало що говорить про ваш заклад. Що саме батьки мають із нього дізнатися?

Батьки не купують фотографії

Коли батьки обирають ясла, їх навряд чи цікавить колекція чужих сімейних фотографій. Вони вирішують, кому довірити свою дитину на кілька годин щодня.

Щоб обрати ваш заклад, родині потрібно зробити чотири кроки.

  1. Дізнатися, що ви є.
  2. Зрозуміти, що ви пропонуєте.
  3. Відчути, що дитині у вас буде добре.
  4. Знайти причину вам довіряти.

Для жодного з цих кроків не треба знімати вихованців.

Крок 1. Допоможіть родинам поруч вас знайти

Байрон Шарп і дослідники з Інституту Еренберга — Басса називають це ментальною доступністю. Коли виникає потреба, людині спадає на думку певний бренд. У ясел ця потреба має ще й поштовий індекс. Вам важливо, щоб про вас згадали батьки, які живуть чи працюють за кілька кілометрів звідси.

У соцмережах відстань легко загубити з очей. Уявіть, що відео зібрало сто тисяч переглядів, а дев’яносто дев’ять тисяч глядачів живуть далеко. Вітаю з охопленням. Місця в групі, щоправда, досі вільні.

Білборд у житловому кварталі може привести більше родин, ніж такий ролик. Повз нього щодня ходять сусіди. Так само можуть спрацювати плакат біля кабінету педіатра, оголошення на курсах для майбутніх батьків або в кав’ярні, куди зручно зайти з візочком. Навіть машина з назвою закладу їздить саме тим районом, де ви шукаєте клієнтів.

Поруч зводять новий житловий комплекс? Поговоріть із забудовником. Фраза «до ясел 300 метрів» стане в пригоді йому так само, як і вам.

В інтернеті почніть із простого — перевірте профіль компанії в Google. Людина, яка вводить «ясла» й назву району, вже шукає заклад. Оновіть години роботи, покажіть кімнати, дайте відповідь на відгуки й поясніть, як записатися на знайомство. Дитину для цього не доведеться брати навіть на роль статиста.

Крок 2. Покажіть, що саме ви пропонуєте

IKEA продає багато моделей стільців, а для білборда вистачає одного. Він має підказати, куди йти по стілець. Далі покупець уже розгорне каталог.

Так само з яслами. Батькам потрібно з першого погляду впізнати місце для малечі. Низенький стільчик, малюнок, вдало підібраний колір чи знімок із фотобанку можуть це підказати. Зображати конкретну дитину, яка до вас ходить, для цього зайве.

Even in stock-photo libraries – including free ones – you can find photos with children in them Photo: Ksenia Chernaya / Pexels

Навряд чи хтось записав дитину до ясел лише тому, що впізнав на листівці сусідського Сашка. Родина і без такого знайомства зрозуміє, для кого ваш заклад.

Крок 3: дайте відчути, що дитині тут буде добре

У психології є поняття евристики афекту. Відчуття впливають на наші оцінки. Два заклади можуть пропонувати однакові години роботи й однакову ціну, але від самої думки про ранок в одному з них батькам спокійніше.

Як передати це відчуття без дітей у кадрі? У рекламі давно є інші засоби — світло, колір, звук і розповідь.

Кімната в сонячному світлі й кубики, розсипані на килимі, одразу підказують, що тут добре гралося. Для звукової доріжки можна взяти сміх із ліцензованої бібліотеки записів. Нехай вихователька розкаже, як зустрічає дітей уранці й укладає їх спати після обіду. Батьки нарешті почують відповідь на запитання «Що робитиме моя дитина, коли я піду?»

Крок 4. Попросіть про рекомендацію тих, кому родини вже довіряють

Robert Cialdiniauthor of Influence: The Psychology of Persuasion

Роберт Чалдіні називав авторитет і соціальний доказ серед принципів переконання. Знімок незнайомого малюка навряд чи допоможе оцінити вашу роботу. Зате батьки дослухаються до того, чий голос уже знають.

Це може бути місцева журналістка, тренер із сусіднього клубу чи мама, до якої часто звертаються по пораду. Якщо хтось із них готовий розповісти про власний досвід, домовтеся, де ви зможете опублікувати відгук і використати портрет.

Можна показати й те, за що вам довіряють. Як складаєте меню? Як допомагаєте дитині, яка сумує за домом? Після такої розповіді слова «якісний догляд» набувають для родини цілком конкретного змісту.

Шість способів рекламуватися без облич дітей

Тут допомагає досвід брендів, які роками обходилися без демонстрації своїх клієнтів — іноді з юридичних причин, іноді через імідж, а іноді просто тому, що мали кращу ідею.

1. Показуйте результат, а не творця — метод LEGO

LEGO

LEGO часто показує в рекламі те, що можна скласти з кубиків. Якщо вийшов чудовий космічний корабель, портрета конструктора вже ніхто не просить.

У яслах такі речі з’являються щодня. Малюнок, звірятко з каштанів, пазл, вежа з кубиків, яка дивом простояла до підвечірку. Невеличка виставка робіт за місяць розповість родинам, чим діти захопилися і чого навчилися.

Коли фотографуєте роботу, залиште табличку з іменем та прізвищем дитини поза кадром.

2. Створіть власного героя — метод McDonald's

У рекламі Happy Meal герої мультфільмів роками розповідали історії без дітей за столом. Такий персонаж може стати впізнаваним талісманом бренду.

Happy Meal – Boomshakalaka

Глядачі запам’ятовують звички персонажа, чекають на наступну пригоду й пов’язують її з продуктом. У Польщі герої Серце й Розум рекламували інтернет, а Малий Голод з’являвся в рекламі молочних десертів.

Ваш ведмедик чи дракон може провести батьків кімнатами, випробувати гірку, «скуштувати» обід або пояснити, як минає перший день. Діти полюблять його, дорослі запам’ятають, а юрист хоч раз перегляне рекламу без хвилювання.

3. Змініть контекст — метод Haribo

З 2014 року Haribo розвиває серію «Kids’ Voices». Німецькі фермери, японські сумоїсти, британські поліцейські, а в польському ролику — шахісти розмовляють про цукерки дитячими голосами.

Haribo – chess

Коли кампанії виповнилося десять років, Haribo нарахувала близько сорока роликів у дев’ятнадцяти країнах. Секрет легко почути. Суворий поліцейський відкриває пакетик цукерок — і раптом говорить так, наче йому чотири роки. Як створювали кампанію, розповідає Haribo.

У польській рекламі цей прийом має власну історію. Через обмеження на рекламу алкоголю на екрані з’явилися вітрильник Bols із капітаном Барановським та клуб кінного туризму Soplica. Глядачі добре знали, що саме стоїть у магазині під цими назвами.

У польському мультролику засобу для дорослих Braveran герой намагається розпалити багаття, а гілка ніяк не займається. На використання анімації в рекламі такого товару навіть поскаржилися. Тим часом на екрані лише вогнище. Решту глядач додумує сам.

Braveran – the branch

Як це використати в яслах? Нехай дорослий прочитає вигаданий «відгук» від імені малюка. Або запитайте батьків, що, на їхню думку, відповіла б дитина на звичне «Як минув твій день?». Ви збережете дитячий погляд на події, а перед камерою будуть дорослі.

4. Зробіть героєм дорослого — метод Allegro

Одна з найзворушливіших польських реклам про дитину майже не показує самої дитини. У ролику Allegro «English for Beginners» літній чоловік наполегливо вчить англійську. Навіщо, ми дізнаємося лише у фіналі. Історія тримається на дідусеві.

Allegro – English for Beginners

Покажіть обличчя мами, яка прийшла забрати маля після першого дня. На святі поверніть камеру до зали й зніміть бабусю, яка пишається онуком. Запитайте виховательку, чому вона вже п’ятнадцять років займається цією справою.

Родина хоче познайомитися з конкретною людиною, яка зустріне дитину в понеділок зранку. А доросла людина сама вирішить, чи готова знятися у вашому ролику й дозволити його публікацію.

5. Покажіть приміщення і звичайний день

Готелі продають номери за фотографіями, на яких немає жодного гостя. А клас Монтессорі легко впізнати за матеріалами й облаштуванням кімнати.

Зніміть коротку екскурсію ігровою кімнатою та кухнею. Покажіть меню. Можна зняти зблизька руки, забруднені фарбою, якщо за кадром неможливо впізнати конкретну дитину. Як тут усе влаштовано? Що моя дитина їстиме? Чим гратиметься? Саме це й хочуть знати батьки.

Фотографія чужої дитини не відповідала на жодне з цих питань.

6. Намалюйте власний світ — метод Nike

До чемпіонату світу з футболу 2014 року Nike випустила короткий анімаційний фільм «The Last Game» від Wieden+Kennedy та Passion Pictures. Роналду, Неймар, Златан, Руні, Рібері та Іньєста рятують футбол від ученого, який клонує гравців. Nike могла б поставити всіх цих зірок перед камерою. Але саме анімація дала змогу розповісти історію, якої на справжньому полі не знімеш.

Nike – Risk Everything

Ще ближчий приклад — застосунок для медитації Headspace. М’які лінії та прості персонажі передають тривогу, розгубленість і полегшення. Зрештою, Headspace пропонує той самий стан, якого прагнуть батьки, коли вибирають ясла, — спокій.

У ролику Chipotle «Back to the Start» анімація розповідає історію фермера. Достатньо побачити, як змінюється його господарство, щоб зрозуміти, що йому болить.

Вам не потрібні місяці зйомок і контракт із Роналду. Запозичте прийом із дитячої книжки, намалюйте власного персонажа й зробіть коротку анімацію про його перший день у яслах. Для ілюстрацій можна використати й ШІ, якщо ви дотримуєтеся одного впізнаваного стилю. Конкурент може купити той самий знімок у фотобанку. А щоб створити власний світ, йому доведеться сісти й подумати.

Chipotle – Back to the Start

Портрет конкретної дитини може лишатися впізнаваним і після обробки. Тому придумайте героя з нуля. Фільтр ШІ поверх знімка вихованця цієї проблеми не розв’яже.

Як перетворити обмеження на творче завдання

Про вітрильник Bols у Польщі згадують і через десятиліття. А голос маленької дитини в устах дорослого дає Haribo нові сюжети від Британії до Японії. Іноді саме обмеження змушує помітити ідею, яка не спала б на думку з телефоном напоготові.

Польська заборона залишає чимало можливостей розповісти про ясла. Підводить лише звичка чекати, що всю роботу за вас виконає фото чужої дитини.

Перш ніж планувати комунікацію закладу на наступний рік, дайте відповідь на чотири запитання:

  1. Чи знають про вас родини, які живуть за три кілометри від закладу або ближче?
  2. Чи розуміють вони з першого погляду, що ви пропонуєте?
  3. Що відчувають батьки, коли бачать вашу рекламу?
  4. До кого вони дослухаються і хто міг би вас порекомендувати?

Фото дитини цих питань не вирішить. А вдала ідея цілком може. І під нею батькам не доведеться ставити підпис.

Paul Skah

Автор

Paul Skah

Бренд-стратег, письменник і публічний спікер. Уже 20 років допомагаю компаніям будувати сильні бренди через сторітелінг, гейміфікацію та психологію споживача.

ПоділитисяFacebookLinkedInThreads

Розсилка

Хочете більше таких текстів?

Одна корисна ідея за раз — про бренди, вибір, історії та штучний інтелект. Пишу тоді, коли є що розвивати, а не щоб заповнити календар.